Опис покоїв князя в Острозькому замку

До вчорашнього дня народження князя Василя-Костянтина Острозького даю опис покоїв князя в Острозькому замку, де власне і проходили святкування.
Головні князівські покої, а також сполучені з ними гостьові кімнати знаходилися на другому ярусі мурованого замку. Тут була спальня та канцелярія князя, які виглядали досить скромно. Опис 1620 р. фіксує не надто вишукану обстановку: важкі столи та лави, серед яких виділялося лише одне крісло з підлокітниками, обтягнуте чорним сап’яном. Ліжко князя також було дерев’яне з позолоченими ангеликами прикрашене балдахіном з червоного оксамиту. Вся постіль теж була пошита з червоного оксамиту. Перед ліжком лежала шкіра ведмедя. (Потім «Ліжко велике» кн. Януш по смерті батька перевіз із Острога до Дубна.)
Інтер’єр покоїв прикрашали печі та каміни, обкладені зеленими кахлями місцевого і угорського виробництва. Венеціанське скло у вікнах (був запас і ґданського скла). В кутку зали висіли ікони та шабля князя під ними.
Також в покоях були й «альтани» ( імовірно туалет?), вивід з яких був зроблений з міді («рура медяна для збігання води»).
Столова (бенкетна) зала рорзміщувалася на першому поверсі і була чималою (п’ять вікон, високе склепіння) і вміщала три довгі дубові столи та лави, піч і велику шафу зі столовим сріблом. Тут проводилися учти, офіційні прийоми, св’ята.
В описі Дубенського замку 1615–1616 рр. детально перераховані речі, які були вивезені Янушем Острозьким з Острога по смерті батька. Ця обставина пояснює, чому на 1620 р. острозька княжа резиденція мала доволі скромний вигляд.
Зокрема, у Дубні були срібні позолочені ліхтарі та лампи (а відтак, покої в Острозі освітлювалися вишуканими ліхтарями), підсвічники вказують на користування свічами, для підрізання яких були спеціальні маленькі ножиці.
Реєстр засвідчує наявність численних наборів столового срібла: сотні ножів, виделок, ложок, індивідуальних тарелей та великих мис і полумисків, позолочених ємностей для вина, кубків, чарок, розтруханів, сільничок зі спеціальним мистецьки оздобленим отвором для висипання. Всі прибори були срібні й частина з них позолочені.
Князі Острозькі мали срібні покойові дзвоники, щоб викликати слуг, серветки, кришталеві та порцелянові кімнатні прикраси й посуд срібний гранчастий та вишуканий турецький, каламарі для чорнила, поліровані дзеркала в оправах і численні набори найрізноманітніших дорогих тканин, шовкових подушок, простирадл та іншої білизни. Згадуються і дві срібні ванни , але якого вони були розміру складно говорити.
У княжій скарбниці переважала цінна зброя та кінська збруя: шаблі, в описі спеціально виділена «шабля, оправлена золотом, небіжчика князя старого», ще одна шабля «оправлена золотом, саджена каменями, від князя його мосці Костянтина», багато прикрашених шабель для гайдуків княжого почту оправлених в Острозі, а також строїв з дорогих тканин для них же понад 200. Цікаво що гайдуки при дворі князів Острозьких одягалися в білі жупани і червоні деліії, а інші чоловіки носили блакитні жупани та делії.
Тесаки (зокрема «князя його мосці старого» у оксамитових піхвах), сагайдаки, луки, півгаки, пістолети, рушниці (причому одна з них — Альбрехта Ласького, а інша — «з Острога від князя його мосці», прикрашена кісткою, і три рушниці в кривих ложах «князя старого»), мушкети, палаші, мечі, бердиші, панцирі, шишаки, порохівниці, трубки зі слонової кістки, хоругви, численні коштовно прикрашені сідла, стремена, остроги, наголовники для коней з коштовних прикрас, турецькі гаптовані рукавиці, посріблені труби з вишитими та мальованими прапорцями, бубни, підвісні дзвоники, невеликий срібний столик, стіл круглий покійної княжни (можливо Гальшки).
Окремо фіксуються ознаки влади (як трофейні, так і дарунки чи спеціально виготовлені на замовлення): дорогоцінні булави, бунчуки, посріблені нагайки, срібно-позолочені пояси, палаш волоського господаря. Окремо згадується булава царя московського. Очевидно цю булаву відвоював батько Василя-Костянтина Костянтин Іванович який переміг московитів у битві під Оршею у 1514 році.
Годинники, серед яких виділяється один великий у зеленій оправі із дзвониками, інший з компасом. Згадується «машкара залізна», тобто залізна маска, скоріш за все — рицарський обладунок. А взагалі лицарських обладунків було багато.
Зауважимо також існування загадкового фрагменту: «гроші погані і форми для биття монет». Це наводить на думку про можливість карбування князем Острозьким своїх монет, а це вже претензія на екстериторіальність Острозького князівства і спробу ввести свою монетну систему.
Для прикрас кімнат і одягу зберігали численні шкури вовків, лисиць, видри, борсука, ведмедя, а також вишуканих горностаїв, соболів, чорних лисів, навіть тигрові, леопардові та лев’ячі шкури; для прикрас стін — роги оленів, лосів та ін. тварин, крила орлів, красиве пір’я екзотичних птахів. Реєстр містить інформацію про численні «образи», як сакральні, так і світські, зокрема сюжетні. Серед них виділяються «образи московські», тобто ікони візантійського письма, котрі напевно належали Костянтину Острозькому, та картини мальовані в Польщі.
Реєстр закінчувався розділом про клейноди: дорогоцінні ланцюги, прикраси жіночі та чоловічі, начолок для голови з дорогоцінним камінням; персні з діамантами та рубінами, запони з діамантами, вістря з діамантами, рубінами і п’ятьма перами «уріанськими», намисто і діадеми, срібно-кришталевий ошийник для коня.
Серед речей, що напевно належали Василю-Костянтину Острозькому,
згадані його срібна печатка («небіжчика князя їх мосці старого») та «золота тваж/обличчя» імовірно посмертна маска князя.
Увесь наведений опис речей Дубенського замку, який частково фіксує вивезені з Острога речі, вказує, що оформлення княжої резиденції в Острозі за часів кн. Василя-Костянтина Острозького мало би бути не таким уже й скромним.
Ілюстрація не з острозького замку, а з інтернету.
#мої_музейні_історії © Микола Бендюк