21 лютого – Міжнародний день рідної мови!

Як нема без зірок небозводу,
Як блакиті без сонця нема,
Так і мови нема без народу,
І народу без мови нема.
В. Забаштанський
Яка багата на свята наша планета! Яких тільки свят не відзначає наше людство! Тож дуже приємно, що не залишилася без уваги і мова .
Так 21 лютого – Міжнародний день рідної мови! Це свято є і спільним, і водночас вузько родинним для людей, яких об`єднала спільна історична доля.
Ми народжуємося і одержуємо разом з життям рідну мову, Вітчизну, материнську ласку… До кожного з нас слово прийшло з маминим голосом ще над колискою. Упродовж віків, якщо не тисячоліть, слово рідне, українське – живило душу, вчило бути чесним, сміливим, любити свій край, свою мову. У рідній мові навіки закарбоване минуле України.
У нашій мові безсмертя духу нашого народу. Століттями гнана й переслідувана у великодержавній казармі-імперії, вона все ж існувала в піснях і думах, казках і переказах, гострилася й виточувалася в приказках і прислів’ях, самобутніх словах і зворотах. Притулком найчастіше для неї була сільська хата.
Це мова свободи й волі, а також могутня зброя українського народу в боротьбі за незалежність і перемогу.
Століттями росія намагалася знищити разом з мовою наше культурне національне обличчя, русифікувати українців, спотворити факти нашої історії.
Руйнуючи культурну спадщину, ворог і нині на окупованих територіях забороняє навчання державною мовою, вилучає книги, фізично розправляється з усіма, хто живе з Україною в серці. Але йому не вдасться нас зламати.

І в черговий раз, після незлічених жертв і втрат, піднімається з колін народ України, щоб знову оголосити на весь світ:
“Щe не вмерла Україна!”