Звичаєве козацьке право

Звичай
Сімейне коло, Громада, громадське та козацьке Коло, Віче, Рада, самоврядування – в основі Звичаю, без всього цього Звичай вмирає. Звичай, чи єдина ідеологія, що відповідає закону філософії: практика – критерії істини. Звичаєва ідеологія ґрунтується на «Національній ідеї», її слова – життя по совісті і по правді, та пріоритет інтересів народу над всіма іншими. У Звичаї може жити людина будь-якої національності, яка визначає Звичай.
Теоретичні джерела Звичаю живляться усною народною творчістю, це: «Супойським переказом», «Велесовою книгою», «Руською правдою», козацькими літописами, Конституцією П.Орлика, творами Г. Сковороди, І. Котляревського, Т. Шевченка, Д. Яворницького, В. Гнатюка, В. Шлянта та дослідженнями сучасників.
Звичаєве Право
Звичаєве Право – це сукупність правових норм, що ґрунтуються на родовій (народно-національній) свідомості, Родовій Вірі і родовій моралі, які регулюють і захищають національний Звичаєвий лад і державний устрій, та регулюють всі інші взаємовідносини в суспільстві. У Звичаєвому Праві не було конституції , її функції виконували Головні Норми.
Головні Норми Звичаєвого Права – це головні правові принципи і норми Звичаєвого ладу, по іншому Родового Ладу. Український народ – єдиний великий народ на євро-азійському просторі, що зберігав Родовий Лад в часи феодалізму і мав свою Родову Державу Козацьке Запоріжжя!
Норми звичаєвого Права визначають суспільний лад, державний устрій та головні взаємовідносини в суспільстві. Право первісно з’являється зі Звичаю, тобто волі народу, а не із волі Державної влади. У Звичаєвому Праві влада просто немає права давати, писати і змінювати право!
Звичаєве Право дійсно є Українським-Країнським і існувало в нашому краї у своїй завершеній ідеологічно-правовій формі як мінімум 10 тисячоліть тому, за часів виникнення розвинутого Родового Ладу, в якому власне і виникає ДЕРЖАВА, як сила, що захищає територію і підтримує справедливий порядок.
Козак – вільна, дбайлива людина, господар, а не раб- споживач та губитель, що нищить все живе на Землі і саму Землю. Козак – це власник земельної ділянки. Вся інша земля належить громаді і не продається, «перебуває в колективній власності». Козак підприємець має свою справу, живе своєю працею. Козацька кооперація – взаємодопомога, спільна діяльність, розподіл доходів згідно із внеском. Іноземці не можуть бути власниками землі на території України. Власником землі на території України можуть бути лише її громадяни.
Козак – звичаєвик
• Живе в ритмі з Всесвітом ,Сонцем, Водою, Землею.
• Має духовні та людські кості: доброти, любові, радості, гармонії, чистоти помислів і думок.
• Творить простір чистоти й любові в собі, у своїй родині, у своїй громаді та державі.
• Думає, розмовляє, співає рідною українською мовою, яка є джерелом формування-реалізації-матеріалізації успішного життя.
• Відроджує календарну та родинну обрядовість, свята згідно з природним, космічним календарем.
• Створює українське середовище, поширює українську культуру.
• Не шукає спокою у бездіяльності.
• Не слугує грошам та не дає їм владарювати над собою. Підкоряє свої примхи розуму та волі.
• Сам себе стверджує воїном. Має здатність битися не тільки за себе, а й за інших, за Україну.
• Постійно навчається Звичаю, історії, культури, фундаментальним наукам, мистецтву, музиці та професійних знань.
• Дбає про особисте здоров’я та здоров’я своєї сім’ї (фізична культура, спорт, походи, чистота, охайність та здорове харчування).
• Пізнає рідний край і світ як теоретично, так і парктично.
• Веде активне громадське життя – є громадянином та особистістю.
Звичаєва держава
На території сучасної України державне Вічеве буття, за прадавніми письменами існувало з 2 тисячі до н.е. Віче мали, що віче вирішить, так і є, на що невирішено – не повинно бути. Вибирали князів від полюддя і так жили. Бо у русів не було іншої ради, крім Віча.
Україна має отримати нову «Конституцію України», яка продовжить більш, як трьох тисячолітню традицію Вічового правління та обрання керівників різного рівня «наймання до праці» на різні посади та їх усування в разі невиконання своїх обов’язків.
На тому стояли і стояти будемо – українські козаки.
У всі часи існування «козаччини» на першому плані були «Права і вольності», а потім йшли інші, менш значимі закони.
Впровадження козацького звичаєвого права у сьогодення.
Наприклад, Конституція Ізраїлю побудована на споконвічному єврейському Звичаю із вкрапленням сучасного права. Подібне ми зустрічаємо в японському, китайському законодавствах. Великобританія, яка є найконсервативнішою державою сучасного світу, підтверджує ґрунтування своїх законів на прадавньому Звичаї і традиціях.
Виборча демократична «демос – народ» система, яка склалася на Запоріжжі, була історичною ниткою між давньою історією та історією козацької доби, в якій Звичаєве козацьке право переросло у державно-національну традицію.
Це і породило нам козацьку державу.
Магістр козацтва Генерал-полковник УК Василь Шнайдер