Володимир Ганяк

Замок Острозьких відкриває свої тайни.
Нарис 1-й
Місто Старокостянтинів було засноване князем Василем Костянтином Костянтиновичем Острозьким у 1561 році. Як й інше старовинне місто, він оповитий багатьма легендами та тайнами. Місцеві жителі вірять в те, що замок Острозьких був другою столицею одного з найбагатших магнатів – Великого Литовського князя Василя Острозького – захисника православної віри.
Але історики впевнені, що місто лежало на одному з трьох напрямків набігів зі сторони кримського ханства (на карті Г.Боплана позначений як «Чорний шлях») і тому мав суто оборонне значення.
Офіційними резиденціями князя, істориками прийнято вважати міста Дубно та Остріг, в якому у 1581році була видана відома Острозька Біблія.
В одній з передач циклу «Втрачена спадщина», що демонструвалась на каналі «Інтер», був зроблений акцент на тому, що замок і церква являли собою єдиний оборонний комплекс. Товсті стіни церкви та високі стрілчасті вікна були елементами оборонних споруд замку. Тому, навіть замкова сімейна церква князя Василя Острозького, Свято-Троїцький храм, побудований 1561-1571рр., була орієнтована на північний схід, а по всім канонам християнського храмобудування потрібно, щоб вівтар був орієнтований на «схід». Основна мета такого розташування храму в тому, щоб перші промені сонця падали на вівтар.
Виходить якась абсурдна ситуація: з однієї сторони князь, завдяки непомірній праці, видає Острозьку Біблію, для того щоб навести порядок в справах православної церкви та при цьому проявляє недбалість в храмобудуванні при закладанні міста, яке носить його ім’я, виходячи з прагматичних міркувань. У зодчих вистачало й інструментів для того, щоб точно визначити напрямок подовжньої вісі храму.
А тайна полягає в тому, що в період літнього сонцестояння сонце встає в даній місцевості на північному сході, тому і назва церкви вибрана невипадково, а в честь літнього церковного свята Святої Трійці.
Про такий підхід до проектування православних храмів згадується в наукових працях П.О.Раппопорта. Тоді все встає на свої місця. Розташування храму вибрано закономірно та по всім канонам. Даний факт завершить багатовікову суперечку істориків (ПероговськийВ.І., В.Кочубей та ін..) про те, що було збудовано раніше – замок чи церква.
Першою була збудована церква.
Як богоугодну справу, князь В.К. Острозький розпочав все з будівництва церкви. Саме вона стала тим «наріжним каменем в основі кутка» (тобто мала найбільше значення) при будівництві майбутнього міста.
Церква – цілий символічний світ мікрокосмосу зі своїми законами й правилами. Цікавий той факт, що миряни повинні входити в церкву з західної сторони, протилежній вівтарю («Врата в Царство Небесне»). Тому замок і прибудований з західної сторони, так як вона спочатку проектувалась як сімейна церква князя В.К.Острозького.
Під час воєн та різноманітних катаклізмів багато деталей інтер’єру замкової церкви було втрачено, але ще збереглась частина фресок XVIст. В їх числі первинний герб князя В.К.Острозького: восьмипроменева зірка, охоплена півмісяцем. Здавалося б, до чого тут півмісяць, який прийнято рахувати символом мусульманства після захоплення Константинополя у 1453р.?
Про неординарність особистості князя В.К.Острозького може служити й той факт, що герб розташований на західній стороні церкви. Як прийнято в церковній традиції, на цій стіні зображуються сцени Судного дня. Це, свого роду попередження про вагому відповідальність княжого роду перед Богом, за всі мирські діяння, тобто, перед тим, як з’явитися перед Богом під час страшного суду.
Розповідати про цей дивовижний храм можна достатньо довго. Багато істориків бачать в її архітектурі елементи пізньої готики: рослинний орнамент фресок, контрфорси, напівциркулярні склепіння стелі. Безумовно хрестово-купольний храм втілив в собі традиції будівництва храмів, які панували серед каменярів князівства Литовського.
В храмі такого типу внутрішні чотири стовпи-опори, уявно утворюють букву «Х»
Храм володіє дійсно величною енергетикою, церква сама по собі вже є молитвою у камені, яка оберігає місто Костянтинів.
Безумовно, Україна повинна зберегти цю унікальну пам’ятку XVIст. Для нащадків, щоб краще зрозуміти свою історію та православні традиції. При цьому необхідно завжди пам’ятати про традиції віротерпимості – в місті мирно жили представники різних релігій: православні, католики, євреї, мусульмани…

Володимир Ганяк