«Мiжнародний день прав жiнок i миру: цікаві факти святкування»

Міжнародний день прав жінок і миру сприймають як свято краси, весни і жіночності.
День жінок почали відзначати ще в Стародавньому Римі. Римляни обдаровували своїх жінок, як і годиться, з розмахом – подарунки, квіти і вірші.
Перші гучні заяви про жіночі права прозвучали в 18 столітті. У той час тільки одиниці змогли здобути освіту. Під час революції у Франції в 1789 році почали виникати радикальні ідеї.
Уже в 19 столітті жінки змогли домогтися значного розширення своїх можливостей, при цьому реальну рівноправність так і не було надано.
Однак, всупереч соціальним думкам, жінки почали війну за свої права. Завдяки цьому їм було дано законне право на своїх дітей і особисте майно. За рідкісним винятком жінки отримували можливість навчатися в коледжах. Наприклад, Елізабет Блекуелл в США стала першим дипломованими лікарем.
Боротьба за права жінок активно наростала.
У 1903 році в Англії виник войовничий жіночий рух, який отримав назву «суфражизм». Його очолила Еммелін Панкхерст. Ці бойові жінки влаштовували мітинги і акції протесту.
Через п’ять років в Нью-Йорку швачки, страждаючи від жахливих умов, вийшли на вулиці, вимагаючи збільшення заробітної плати і поліпшення умов праці.
Жінки продовжували бій навіть після того, як поліція розігнала їх протест. Саме тоді були створені перші жіночі профспілки.
Події повторилися через кілька років: швачки влаштували мітинг із закликом зрівняти свої права з чоловіками, збільшити оплату праці, скоротити час роботи. Їх гаслом був «Хліб з трояндами»: хліб, символізував економічну незалежність, а троянди – високу якість життя. Через рік Соціалістична партія США вперше офіційно затвердила жіноче свято.
В 1910 році під час конференції працюючих жінок в Копенгагені, Клара Цеткін запропонувала створити Міжнародний жіночий день. Там були присутні сто жінок із сімнадцяти країн світу, які одностайно підтримали Цеткін.
Саме 8 березня 1910 року французька льотчиця Еліз де Ларош стала володаркою звання першої у світі жінки-пілота, володаркою ліцензії на керування літаком.
У 1911 році Міжнародний жіночий день відзначали в багатьох країнах Європи, а в 1917 році жінки отримали виборче право в Австралії, Новій Зеландії, Данії та Норвегії. В СРСР 8 березня стало офіційним святом в 1921 році, а офіційний вихідний був введений в 1966 році.
У 1977 році ООН оголосила про створення Дня ООН за права жінок і міжнародний мир.
У 1996 році ООН придумала спеціальну тему для жіночого дня: «святкування минулого, планування майбутнього». У 1997 році це були «Жінки за столом світу», потім «Жінки і права людини» в 1998 році. Вони продовжили цю тематичну традицію в наступні роки; в 2019 році – «Краще баланс, краще мир».
Міжнародний жіночий день святкують у багатьох країнах світу.
Так, наприклад, в Китайській Народній Республіці жінкам надається 8-денна відпустка. А в Італії прийнято дарувати жінкам мімози і писати романтичні вірші. У Португалії та Румунії жінки збираються групами і влаштовують вечірки виключно для жінок. В Індії жіночий день також дуже важливий: проводяться вечірки, щоб показати силу дівчат і їх активну роль в суспільстві. Жителі Куби організовують пишні гуляння на честь свята, під час яких висловлюють слова любові і поваги до жінок.
А японським дівчатам для святкування відведено практично весь місяць. З головних урочистостей варто відзначити Свято ляльок, День дівчаток і Торжество цвітіння персиків.
Ще на початку ХХ століття в Галичині існував потужний і впливовий жіночий рух, який мав яскравих лідерок, розгалужену мережу організацій і осередків та чималі здобутки у справі емансипації тогочасного жіноцтва. Українки ще тоді не лише були невід’ємною частиною міжнародного жіночого руху та брали активну участь у міжнародних дискусіях, конгресах і конференціях, але й часто мали соціалістичні переконання. Наталія Кобринська, Леся Українка та й сам Іван Франко, який активно підтримував тогочасні жіночі ініціативи, так чи інакше поділяли ідеї соціальної справедливості та рівноправності громадян.
У сучасній Україні намагаються повернути первісний сенс свята. Від початку 2000-х в різних містах України спостерігаються різні феміністські ініціативи, які намагаються відновити політичний дух цього свята, влаштовуючи вуличні акції під гаслами та акцентуючи увагу на болючих проблемах сучасних українок.
8 березня має бути не стільки нагодою для привітань, компліментів та подарунків жінкам, скільки приводом привернути увагу співгромадян та влади до питань гендерної нерівності, які все ще дуже актуальні в сучасній Україні.
Незважаючи на витоки історії, свято прекрасної частини людства – перш за все свято, що викликає найкращі почуття в людей. Тож нічого іншого не залишається, окрім як насолоджуватися цим святом жінок, весни та краси.
З весною вас, дорогі жінки! Нехай все ваше життя буде теплим, квітучим і гарним, як справжня весна!

Науковий співробітник історико-культурного центру-музею "Старий Костянтинів"
Олена ЖУРАВЛЬОВА