Княже місто Блакитний океан над головою, золоте море...

Княже місто
Блакитний океан над головою, золоте море колосся, стародавній замок, сучасні обеліски, пам’ятники — величні знаки вічного буття нашого народу. Старокостянтинівщина — це овіяна легендами земля, що зберігає прикмети часу. Край неповторної краси з мальовничими селами щедро обдарувала природа — родючими землями, річками, лісами і гаями, прекрасними талановитими людьми. Багато гостей званих і незваних побували на цій спо¬конвічно слов’янській землі.
В Х-ХІ століттях в складі Київської держави, ХІ-ХІУ ст. в складі Галицько-Волинського князівства, з 1340 була захоплена литов¬ськими феодалами, на початку XVI століття в складі феодальної Польщі.
Назва поселення точно невідома (можливо Кобут), а час зни¬щення безсумнівно 1241 — час проходження ординців через цю місцевість.
5 березня 1505 р. польський король Олександр у листі до Креме¬нецького старости писав, щоб він ввів в володіння "порожніми" селами Гребениною, Сахнівцями і Коліщенцями Івана Лабунського. 10 січня 1561 р. нащадки Лабунського продали Коліщенці за 5 тисяч кіп литовських грошей князеві К.Острозькому. 26 березня 1561 р. він одержує від польського короля Сігізмунда Августа гра¬моту на право заснування міста, будівництво фортеці.
В місті, за задумом Острозького, гармонійно поєднувалися вій¬ськово-стратегічні, економічні і соціальні інтереси. Під назвою Костянтинів місто згадується 18 грудня 1565 р., 16 червня 1579, а остаточно саме така назва закріпилась тільки у 1582 р. В 1632 р. воно було перейменовано у Старокостянтинів.
Про буремну історію міста над Случем, яка сягає в глибину віків, свідчать сиві руїни фортеці, знаменні події тут відбувалися.
По цій землі пройшли славетні повстанські загони К.Косинського (1591- 1593), С. Наливайка (1594- І596). Міщани і селяни брали активну участь у визвольній війні 1648-1654 рр., а 26 вересня 1648 р. у місті Богдан Хмельницький проводив велику козацьку Раду. Після другого поділу Польщі Старокостянтинів входив до Ізяславського намісництва, а з 1804 до складу Волинської губернії, став повітовим містом. Це сприяло швидкому промисловому розвитку. Населення зростає майже в 5 разів і на кінець ХІХ століття становить 20 тисяч.
На початку XX ст. в місті працював цукровий завод, дві тютюнових фабрики, свічковий, миловарня, салотопний завод, 2 маслобойні, 11 кузень, 9 цехів обробки шкір, 5 млинів.
Під час Вітчизняної війни 1812 р. в місті розташовувалися військо¬ві частини, що входили до складу 3-ої армії генерала Тормасова.
Відлуння подій 1905 р. докотилося і до Старокостянтинова. В повідомленні Волинського губернатора серед "неспокійних" повітів згадувалось і наше місто. У роки першої світової війни місто було прифронтовим.
17 березня 1917 р. на міському мітингу обрано Раду робітничих і солдатських депутатів, а в грудні встановлено Радянську владу.
В 1922 р. в місті почали діяти хлібопекарня, маслозавод, тютю¬нова фабрика, шкіряний завод, сягнула довоєнного рівня кустарна промисловість.
В 1925 р. проживало 13,5 тис. чол., в 1926 році 16492 чол., працює електростанція, трикотажна артіль.
В 1932 р. збудовано кінотеатр, працював Будинок культури, дві бібліотеки, історичний музей. На початку 1941 р. в місті було 10 шкіл, лікарня. Мирна праця була перервана віроломним нападом на нашу землю німецько-фашистських загарбників. З 8 липня 1941 по 9 березня 1944 р. місто було окуповане фашистами. Діяло антифашистське підпілля.
Відгриміли бої Великої Вітчизняної війни. Вже до кінця 1945 р. стали до ладу основні підприємства. Розгорнулась мирна творча праця, велося промислове, житлове та соціально-культурне будів¬ництво. Сьогодні місто, як і вся країна, живе своїми турботами, впевнено крокуючи у майбутнє.
У місті народилися історик, професор О.І.Баранович, театро¬знавець В.А.Чаговець, Народник артист СРСР М.К.Кондратюк, Народний артист України М.Гнатюк, поетеса, Лауреат премії ім.Вінниченка Т.А.Севернюк, заслужений артист, режисер театру Р.О.Черкашин, єврейський драматург, поет Аврам Гольдфаден. В місті існує літературний клуб "Первоцвіт", який об’єднує велику групу поетів-початківців, серед яких Раїса Котик, Оксана Радушинська вже заявили про себе своєю творчістю, виданими книжками.
А сьогодні в цю збірку поезій "Мелодії древнього міста" вливаються нові імена.