«Князь Василь-Костянтин Острозький – славний син України»
Цього дня, ймовірно, народився Василь-Костянтин Острозький. Василь Острозький був молодшим сином гетьмана литовського, князя Костянтина Острозького. Іменинник був князем, магнатом, воєнним, політичним і культурним діячем, меценатом. Князь - один з найзаможніших і найвпливовіших магнатів Великого Князівства Литовського у Речі Посполитій, сенатор Речі Посполитої, засновник Острозької академії.
Він був найяскравішим захисником православної церкви та української культури, який, своєю славою, перевищив здобутки свого батька - Костянтина Івановича Острозького - «некоронований король Русі», представник народу, який придбавав своє право на існування. Василь Костянтин Острозький багато зусиль завдавав тому, щоб захищати український народ та його Православну Віру. За своє життя В.-К. Острозький став основним благодійником українського просвітництва. Він побачив, що українському народу не вистачає освіти та зробив висновок, що потрібно закладати вищі школи, де мали б навчатися кандидати на духовенство та українська інтелігенція.
І князь це зробив…
Він збирає навколо себе видатних учених, які працюють в друкарнях або над перекладами з іноземних мов біблійних текстів. Цей час припав на другу половину 1570-х років. Було відкрито Острозьку академію, найперший вищий навчальний заклад у Східній Європі…
Ніщо не виникає на пустому місці – без школи у Костянтинові, міста, яке було засноване князем 1561 році, не було б академії в Острозі.
Перше повідомлення про цей факт зробив львівський вчений-палеограф,
О. Калужняцький на третьому археологічному з’їзді Росії в 1874 р. «Року божего 1599 декаврия 5. Списана Петром Станиславовичем Яневским в богоспаемом граде Константинове, в Кадемии Константиновской, при дидаскале смиренном Антонии Юзефовиче, а при держави княжить благочествий и христолюбивый пан Василий Острожский - воевода Киевский, маршалок земли Волынской, староста Владимирский. За средства в Бозе достойного и Христи влюбленного отца Андрея, на тот час протопопом будучего церкви соборной Троицкой Константиновской».
Збереглись історичні дані про те, що в Костянтинові, знаходився центр по переписуванню книг, а в його околицях функціонувала велика школа, про це свідчить титульний лист «Кормчої» (1599 р.).
«Кормча» - книга, створення якої почалось після проголошення Берестейської унії й тривало декілька років. Вона була закінчена у грудні 1599 року. Вона має 550 (п’ятсот п’ятдесят) сторінок тексту і являє собою збірник текстів, тісно пов’язаних з книжковими пам’ятками доби князя В.-К.Острозького.
Коли в Європі з’явилося друкарство, князь Василь-Костянтин Острозький за власні кошти відкрив друкарні, де почали видавати перші українські книги. Друкарні стають відомими в Україні та у сусідніх православних країнах.
За спогадами І. Огієнка, за кошти князя було надруковано 25 високовартісних релігійних та релігійно-полемічних видань про оборону України та її віри. Серед них – Острозька Біблія 1581 року – перше повне видання всіх книг Святого Письма церковнослов’янською мовою, яка принесла Україні та православній церкві віковічну славу серед усього слов’янського світу. Та засвідчила про високу мовну культуру в Україні в кінці XVI ст.
Її примірники були зареєстровані в каталозі бібліотеки Оксфорда, цю книгу мав шведський король (її примірник зберігався в Королівській бібліотеці Копенгагена).
Але… Костянтинів – Старий Костянтинів – Старокостянтинів – місто, яке пишається тим, що не забуває славу свого засновника…, місто яке пишається виданням «Кормчої» та продовжує здобуття великого князя…
«Усі українські магнати, взяті разом, не зробили для України стільки, скільки зробив сам князь Василь-Костянтин Острозький».
Зберігач фондів історико-культурного центру-музею "Старий Костянтинів" Олена Шпаченко
