Благовіщення

7 квітня – Благовіщення Пречистої Діви Марії (Благовіщення), яке вважається однією з найважливіших дат у річному колі загалом і у весняному циклі народного календаря.
До того ж, Благовіщення є одним із головних християнських свят.
Благовіщення Пресвятої Богородиці описано в Євангелії від Луки.
У це свято архангел Гавриїл з’явився перед Дівою Марією, яка вела скромне життя і залишалася незайманою навіть у шлюбі. Ангел повідомив їй, що Марії судилося народити Божого Сина, який врятує все людство і спокутує людські гріхи.
Саме в цей день в храмах проводять урочисті літургії в особливих блакитних шатах. Після літургії в небо випускали білих голубів як символ Святого Духа.
Вважається, що на Благовіщення відкриваються небеса і Господь чує всі наші прохання.
У народному календарі його відзначають як початок весни або ж третю зустріч весни, день “відкриття землі”, пробудження її від сну, виходу із землі змій, жаб,мишей, комах, появи нечистої сили.
У це свято беззастережно утримувалися від будь-якої роботи: “На Благовіщення навіть пташка гнізда не в’є”.
За народними повір’ями, зозуля відкладає яйця в чужому гнізді як покарання за те, що своє вила на Благовіщення.
До Благовіщення землі не лише не орали, а й не копали і не городили: “До Благовіщення не можна землю рухати”.
Туманний ранок цього дня передвіщає розливи ріки, ясна погода вдень є ознакою майбутнього врожаю.
На теренах Волині, Західного Полісся, Пінщини та Підляшшя до Благовіщення випікали й обрядове прісне печиво з назвою буськові(буслові) лапи, галепи. Побутувало кілька варіантів форми цього печива: у більшості випадків трипале, двопале на Поліссі та п’ятипале на Волині.
Нехай Благовіщення прийде
І вам здоров’я принесе,
Нехай Господь благословить,
І за все винагородить.