28 червня Україна відзначає 27-му річницю прийняття Конституції – головного нормативно-правового акта держави

28 червня Україна відзначає 27-му річницю прийняття Конституції – головного нормативно-правового акта держави, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних органів, права та обов’язки громадян.
Наша Конституція визначає, що Україна є правовою державою, яка базується на принципах поваги до особи й недоторканності її прав і свобод, верховенства права, дотримання закону. Вона забороняє дискримінацію. У Конституції закріплений суверенітет Української держави над всією її територією, яка є недоторканною. А захист цього суверенітету і територіальної цілісності є найважливішою функцією держави і справою всього Українського народу. Дієвість цієї норми Конституції українці демонструють на практиці вже майже десять років, боронячи Україну від російської агресії.
Ухвалення Верховною Радою України Основного закону 28 червня 1996 року стало важливим етапом утвердження державності, мало величезне політичне та правове значення для розвитку української політичної нації та громадянського суспільства.
Сьогодні Конституція – ядро національної правової системи України.
Конституція України зорієнтована на людину, гуманістичні цінності та правові відносини між суспільством і державою.
Такою вона є ще й тому, що, незважаючи на досвід життя в тоталітарній системі та наявність колоніального минулого, українським землям був властивий пошук норм і засад, які б регулювали взаємодію між населенням і владою.
Історичні факти про конституції були відомі ще з найдавніших часів, окремі елементи були сформульовані в працях Платона, Аристотеля, наказах імператорів Стародавнього Риму, а також в актах конституційного типу, Магдебурзького права, тощо
В історії України першим актом державного устрою можна вважати «Руську правду» Ярослава Мудрого, приблизно XI—XII ст.
Перша Конституція була видана 05квітня 1710р - «Конституція прав і свобод Запорозького війська”, що була створена Пилипом Орликом. Вона фактично проголошувала в Україні незалежну республіку. Це була одна з перших державних конституцій у Європі.
До речі, конституцію США схвалили й прийняли 1787 р., Франції та Польщі — 1791 р., у Російській імперії спроби створити конституцію були тільки в першій чверті XIX ст., але закінчилися трагічним повстанням декабристів у 1825 р.
Конституцію України одразу після її прийняття визнали уряди Швеції та Туреччини. Вона й сьогодні вражає своєю актуальністю й високим правовим рівнем.
Конституція 1710 року була загальнополітичним актом волевиявлення Запорозького війська. Вона складалася зі вступу та 16-ти статей
Конституція Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і вільності УНР) — основний закон УНР, прийнятий Центральною Радою 29 квітня 1918 року, в останній день існування Центральної Ради. В конституції наголошувалось, що вся влада в УНР «походить від народу», а її верховним органом мають стати Всенародні збори. Конституція утверджувала принцип верховенства парламенту, тобто парламентську республіку, проте не розкривала питань власності, кордонів, мови, державної символіки тощо.
6 березня 1919 року у Харкові почав роботу III Всеукраїнський з’їзд Рад. На ранковому засіданні 10 березня було розглянуто і затверджено проєкт першої Конституції Радянської України.
Конституція 1929 року, як і перша Конституція УСРР, законодавчо закріпила принципи диктатури пролетаріату і республіку Рад як державну форму цієї диктатури
30 січня 1937 року була прийнята Конституція УРСР, що складалася з 146 статей, які було об’єднано в 13 розділів
Четверта Конституцію УРСР прийнята 20 квітня 1978 року позачерговою сесією Верховної Ради Її текст розробила комісія на чолі з В. В. Щербицьким
З ухваленням 16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР «Декларації про державний суверенітет України» постало питання прийняття Конституції незалежної України.
Після референдуму про незалежність, протягом 1991-1996 років, комісіями, окремо створеними Верховною Радою України та Президентом, було складено кілька проектів Конституції. Вони тривалий час обговорювалися, доповнювалися і доопрацьовувалися.
Прийняття документа гальмувалося протистояннями між президентом України та парламентом на фоні тривалої соціально-економічної кризи в країні.
Засідання Верховної ради, на якому розглядався проєкт Основного Закону тривало цілу добу. 27 червня 1996 року парламент вирішив розглядати проект на одному засіданні без перерв. У результаті бурхливих дискусій за підсумками безперервної 24-годинної роботи депутатам вдалося узгодити всі положення документа. Голосування проводилося по кожній статті окремо і цілими розділами.
Голосування за Конституцію України в цілому відбулося о 9:20 ранку 28 червня 1996 року.
“Є Конституція!”, – такі були перші слова голови Верховної ради Олександра Мороза після прийняття Конституції 315 голосами.
Конституція України 1996 року стала першою загальновизнаною у всьому світі Конституцією незалежної української держави. Вона визначає основи суспільного і державного ладу, права і свободи людини і громадянина, порядок організації і функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Венеціанська комісія визнала нашу Конституцію однією з найдемократичніших у Європі, особливо в частині прав, свобод та обов’язків громадян, які повністю відповідають міжнародним стандартам у галузі конституційного права.